Логіка

   Логіка (від грец. Logos – думка, слово, закономірність)- філософська наука про закони й форми правильного мислення.                                                                                                                  

термін “логіка” вживається у трьох значеннях:

1)Як наука про правила міркування і ті форми ,в яких вони здійснюються;

2) В якості сукупності правил, якими підпорядковуються процес мислення, що

відображае дійсність;

3)Означає закономірності обєктивного світу(напр., “логіка подій”, ”логіка дій” та ін.

    Щоб мислити правильно,потрібно постійно додержуватися певних законів,на основі яких наше мислення завжди буде визначеним,послідовним і доказовим.Таких законів у формальній логіці чотири:закон тотожності,закон суперечності,закон виключеного третього і закон достатньої підстави,причому закон тотожності характеризує визначеність мислення,закон суперечності і закон виключеного третього – його послідовність,а закон достатньої підстави – його доказовіс У методиці математики термін “логічна задача” вживається досить часто. Проте в сучасній методичній літературі немає не означення цього поняття,ні переліку особливостей логічних задач,ні їхньої класифікації. Д. Пойа розділив задачі на два види. Перший – це стандартні,тобто задачі, які розв язуються за допомогою відомих алгоритмів, та другий – нестандартні, які кідають виклик “інтелекту”.  В. І. Сущанський у статті “Розв я зування логічних задач за допомогою алгебри-логіки” пише:”В умові логічної задачі (часом у дещо завуальованому вигляді) формується ряд тверджень, пов- язаних між собою. Потрібно встановити ,які з цих тверджень правильні,які – ні. Логічні розважальні задачі часто друкуються в журналах і газетах. Мета їх – перевірки кмітливість читача, його вміння логічно мислити. Проте логічні задачі

                                                       11

 зустрічаються також і при розв язуванні серйозних питань у деяких галузяхматематики, кібернетики та техніки. Щоб розв язати логічну задачу безпосередньо (не застосовуючи жодних спеціальних методів),треба проаналізувати умови,які пов язують твердження, що розглядаються в задачі, й вказати послідовність міркувань, за допомогою яких відкидаються інші можливі варіанти відповіді”  “Логічні задачі відрізняються від більшості тим, що для їхнього розв язування ,по-перше, не потрібно великого запасу математичних знань і можна обмежитися тільки деякими відомостями з арифметики. По-друге, логічні задачі майже завжди мають цікавий характер і цим притягують навіть тих, хто не полюбляе математики. І ,головне, іхнє розв язування розвиває логічне мислення, що сприяє не тільки кращому засвоєню математики, але й успішному вивченню будь-якої науки.

  Уміння логічно мислити включає в себе ряд компонентів: уміння орієнтуватись на суттєві ознаки об єктів і явищ, уміння підпорядкуватися законам логіки,будувати свої дії відповідно до них, уміння виконувати логічні операції, усвідомлено їх аргументувати, уміння виводити гіпотези й виводити наслідки з цих суджень тощо. Щоб засвоїти знання з будь-якої галузі науки,потрібен певний рівень     володіння логічними знаннями. Особистості зі сформваними якостями висловленнями думки, такими як порядок, точність, якість, стислість, обгрунтованість, значнолегше буде самостійно засвоїти будь-які нові знання.

Я. І. Груденов сформував такі принципи побудови системи вправ:

1. Психолого-дидактичний аналіз помилок  учнів.

                                                      12

2. Однотипність вправ.

3. Принцип беперервного повторення.

4. Контрприклади.

5. Принцип порівняння.

6. Принцип повноти.

7. Дотримання дидактичних принципів при побудові системи вправ.

   Пропонованій добірці вправ притамані такі особливості, як однотипність, порівняння, повнота, крім цього диференційована реалізованість, що відповідає зазначеним принципам.

   Логіка – дуже давня наука. Її історія нараховуе близько 2,5 тисячі років. Засновником логіки вважаеться давньогрецький філософ, учений Аристотель. Він походив із сім ї лікарів. Аристотель отримав добру для свого часу освіту. Він вчився в школі відомого афінського ритора Сократа в Академії Платона, якого і вважав учителем. Сам філософ дуже високо цінував логіку  як науку. На його думку, логіка – це надзвичайна наука, бо вона дозволяє кожному, хто нею оволодів, отримати повний метод дослідження.

   Логіка – наука про закони й оперуванням правильним мисленням. Зараз логіка – одна з найдинамічніших наук, зразок суворості, точності навіть для математичних теорій. Говорити про логіку і водночас легко, і водночас

складно.Легко тому, що закони логіки лежать у площині нашого мислення. Інтуітивно вони відомі кожному. Будь – який порух думки, яка посягає істину та добро,спирається на них. У цьому розумінні логіка є загальновідомою. 

                                                   13

Правильне міркування залежить від логічної формули, яка складається із:

1)    Поняття;

2)    Судження;

3)    Умовивод

      Умовивід – це логічна операція, у результаті якої з одного або з кількох прийнятих тверджень (засновників) одержують нові твердження – висновки   Залежно від того , чи існує між засновником і висновком зв язок логічного наслідку,  існують два види умовиводів: індукція та дедукція. У правильному міркуванні висновок випливає із засновників із логічною необхідністю , й загальна схема такого міркування являє собою логічний закон.

      Логічні закони лежать , таким чином, у підгрунті досконало логічного мислення. Розмірковувати логічно – правильно це міркувати відповідно до законів логіки. Логічні закони становлять основу людського мислення. Логічні закони об єктивні і не залежать від свідомості й волі людини.

      З усіх логічних законів найважливішими є:

1)    Закон протиріччя;

2)    Закон виключеного третього;

3)    Закон тотожності;

4)    Закони моральної логіки;

5)    Закони логіки добра й обо вязку;

                                                   14